Постанова 895: нові вимоги доступності

Що саме ухвалив Кабінет Міністрів

8 липня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 895, якою затвердив Порядок сприяння отриманню універсальних електронних комунікаційних послуг споживачами, які є особами з інвалідністю. У реєстрі законодавства документ має ідентифікатор 895-2026-п.

Постанову ухвалено на виконання частини третьої статті 100 Закону України «Про електронні комунікації». Сам Порядок прямо зазначає, що враховує вимоги Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1972 про Європейський кодекс електронних комунікацій — тобто це крок у межах наближення українського регулювання до права ЄС, а не окрема національна ініціатива.

Ключове визначення в Порядку — доступність універсальних послуг. Це можливість споживача отримувати інформацію про послугу, користуватися нею та взаємодіяти з постачальником у формі, адаптованій до його потреб. Формулювання важливе: воно зміщує акцент із наявності послуги на можливість реально нею скористатися.

Кого це стосується — і кого ні

Скажемо прямо, бо навколо цієї постанови вже з'явилися надто широкі трактування. Постанова № 895 не зобов'язує всі українські сайти стати доступними. Її адресат чітко окреслений — постачальники універсальних електронних комунікаційних послуг у розумінні статті 99 Закону «Про електронні комунікації». Простими словами: оператори зв'язку та інтернет-провайдери, які надають універсальні послуги.

Але значення документа ширше за коло його адресатів, і ось чому. Це один із небагатьох актів Кабінету Міністрів, який прямо називає технічний стандарт доступності для вебсайтів комерційних компаній. Досі обов'язкова прив'язка до ДСТУ EN 301 549 існувала передусім для державного сектору — постанова КМУ № 757 від 21 липня 2023 року. Тепер той самий стандарт з'являється в регулюванні приватного бізнесу, нехай поки що однієї галузі.

Для решти ринку це орієнтир на найближчі роки. Той самий стандарт проходить наскрізною лінією через усе українське законодавство про доступність і через Європейський акт про доступність, який вже діє для компаній, що працюють з ринком ЄС. Хто зробить сайт доступним заради 895-ї, автоматично закриє й ці вимоги.

Що саме вимагає постанова від вебсайтів

Найконкретніший для розробників — пункт 9 Порядку. Він встановлює, що вебсайти постачальників послуг та інформація, яка надається через ці сайти, мають відповідати вимогам доступності для осіб з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, мовлення та інтелектуального розвитку, з психосоціальними та ментальними порушеннями, а також для осіб з різними комбінаціями порушень — згідно з ДСТУ EN 301 549:2022 (EN 301 549 V3.2.1 (2021-03), IDT) «Інформаційні технології. Вимоги щодо доступності продуктів та послуг ІКТ».

Це посилання знімає головне питання, яке зазвичай виникає у юридичних відділів: «доступно» — це наскільки? Відповідь тепер вимірювана. ДСТУ EN 301 549:2022 — ідентичний переклад європейського EN 301 549 V3.2.1, а його розділ 9 для вебконтенту повністю посилається на WCAG 2.1 рівня AA. Тобто практичний чек-лист для команди — це 50 успішних критеріїв WCAG 2.1 рівнів A та AA, а не абстрактна «зручність для всіх».

Окремо варто звернути увагу на розділ 11 стандарту — «Програмне забезпечення». Він поширюється на нативні мобільні застосунки, які пункт 7 Порядку згадує поряд із вебсайтами. Перевірка застосунку — це інша робота, ніж перевірка сайту: VoiceOver та TalkBack замість NVDA й JAWS, власні патерни фокуса, жести, динамічний розмір шрифту.

Повний перелік обов'язків за Порядком

Вебсайт — лише одна з позицій. Ось що ще має забезпечити постачальник послуг.

Чого постанова не робить

Кілька чесних застережень, щоб не створювати завищених очікувань.

• Вона не встановлює окремого штрафу саме за недоступний вебсайт. Механізм впливу — звернення споживача, розгляд спору в НКЕК і подальший нагляд регулятора.
• Вона не описує процедуру перевірки відповідності: хто, як часто і за якою методикою підтверджує, що сайт відповідає ДСТУ EN 301 549:2022.
• Частину деталей винесено в інший документ. Пункт 8 Порядку відсилає до порядку забезпечення доступності електронних комунікаційних послуг, який має затвердити Мінцифри відповідно до частини другої статті 116 Закону.
• Вона не поширюється на решту бізнесу. Для e-commerce, банків чи медіа обов’язок наразі виникає з інших підстав — вимог ЄС, вимог контрагентів або договірних зобов’язань.

Роль громадських організацій

Проєкт постанови проходив публічне обговорення, і організації людей з інвалідністю подавали до нього пропозиції. Всеукраїнська організація «Союз осіб з інвалідністю України» повідомила, що надавала зауваження до проєкту, а після ухвалення НКЕК офіційно подякувала організації за участь у роботі над документом.

Це варто зафіксувати окремо, бо саме тут видно різницю між формальною і робочою доступністю. Вимоги на кшталт обов'язкового доступу до консультанта-людини або подачі інформації більш ніж через один орган чуття не виникають у кабінеті самі собою — вони з'являються тоді, коли документ читають ті, хто щодня стикається з наслідками.

Що робити вже зараз

Якщо ваша компанія підпадає під постанову — або ви просто хочете зустріти наступну хвилю регулювання підготовленими, розумна послідовність така.

Часті запитання